Червоний (одеський) барбус: особливості утримання та розведення

Яскраві барбуси - рибки яскраві і непередбачувані, справжні живці, що літають по просторах акваріума і незламно задирають всіх підряд. Цей різновид менш популярний, ніж його родичі, оскільки він рідко зустрічається у продажу. Рибки невибагливі та досить мирні, чудово підійдуть для утримання у загальному акваріумі. Доглядати їх під силу навіть новачкові акваріумістики.

Червоний (одеський) барбус: особливості утримання та розведення
Красива активна рибка з добрим грайливим характером

Місця проживання та опис

Яскраві барбуси-тикто (barbus ticto) мешкають в Індії, Китаї, Бірмі, Таїланді та на Шрі-Ланці. Вони воліють річки з повільною течією і мулистим дном.

Це невеликі рибки із довжиною тіла від 5 до 10 см. Тільце їх видовжене, а з боків трохи сплющене. Самці трохи дрібніші за самок і більш яскравого забарвлення. Самочки більш округлі. Тривалість життя у неволі становить 3 роки і більше.

Червоний (одеський) барбус: особливості утримання та розведення
Свою назву рибка отримала через червону смугу вздовж усього тільця

Основне забарвлення сірувато-зелене, а черевце світле. Від голови до основи хвоста самця тягнеться червона смуга (звідси і назва), у період нересту колір змінюється на яскраво-червоний. Спинні плавці прозорі з чорними крапками, черевні – червоні. За зябрової кришкою і поруч із хвостом розташовані чіткі чорні плями.

Є й гібридна форма — барбус червоний одеський, названий так тільки тому, що при перевезенні з В`єтнаму він був доставлений саме до Одеси. Тіло у цього різновиду бляклого зеленувато-коричневого відтінку, а плавники, крім хвостового, усипані дрібними цятками.

Барбуси - рибки мирні, але хуліганисті, тому небажане сусідство з такими видами, мають довгі вуалеві плавники та хвости:

Червоний (одеський) барбус: особливості утримання та розведення
Поганими сусідами барбусу будуть хижі риби та володарі довгих плавників, хвостів чи вусів

З хижими рибами сусідство також буде невдалим, барбуси самі ризикують стати обідом для хижаків:

  • кларіуса;
  • мішкожаберного сома;
  • мечерота.

Ідеальна сумісність із спорідненими видами барбусів:

  • вишневий;
  • суматранський;
  • мутант.
Червоний (одеський) барбус: особливості утримання та розведення
Яскравий барбус добре уживається з представниками свого виду іншого забарвлення

Відносна сумісність із видами:

Умови утримання

Парою утримувати не рекомендується, барбуси починають хворіти і втрачати забарвлення. Краще купувати 6-10 особин. Оптимальні умови для утримання яскраво-червоного барбуса наступні:

  • Акваріум вибирається досить просторий та довгий. Необхідний об`єм водного простору – не менше 50 літрів. Важливо щотижня міняти частину води (20-25% від обсягу).
  • Як ґрунт може використовуватися велика галька або обкатаний гравій темних кольорів.
  • Освітлення - тьмяне, розташоване зверху, бажано з регулятором яскравості.
  • Рослини обов`язково повинні бути присутніми. Це можуть бути як плаваючі на поверхні (пистя, сальвінію), так і укорінені в грунті (папороть, стрілолист, елодея та інші), висаджені біля задньої стінки водоймища.
  • Декорації та фон. Рекомендується темне тло, так барбуси виглядатимуть ще яскравіше. Прикрасити можна коряжками, гротами, зробити гарний насип з великого каміння.
Червоний (одеський) барбус: особливості утримання та розведення
Акваріум повинен бути великим і просторим, добре освітлений, забезпечений укриттями та рослинами

Рекомендовані параметри води:

  • Температура - +20-25 градусів.
  • pH - 6,5-7.
  • Жорсткість - від 5 до 15.

Правила годівлі та хвороби

Барбуси невибагливі та ненажерливі, тому раціон має бути різноманітним та збалансованим. Як ласощі можна запропонувати їм хлібні крихти або шматочки риби. З рослинної їжі можна давати шпинат або листя салату. З живого корму краще будуть:

Червоний (одеський) барбус: особливості утримання та розведення
Барбуси люблять поїсти, необхідно організувати різноманітний раціон: сухий, живий корм, листя салату

Сухий корм бажано давати гранульований, що тоне. Барбус при збиранні корму з поверхні води може заковтнути повітря, що небажано, адже рибка плаває черевцем нагору.

У барбусів хороший імунітет, проте деякі бактеріальні інфекції не оминають їх стороною: мікобактеріоз та іхтіофтіроз. При мікобактеріозі рибки сильно худнуть, спинка усихає. При іхтіофтиріозі на тілі рибки з`являються маленькі білі крапки. Хворобу важливо вчасно виявити. При правильному діагностуванні барбуса можна вилікувати.

Розмноження та розведення

Перед початком нересту самців та самок розсаджують окремо на кілька годин. У нерестовик увечері спочатку садять самців, щоб вони опанували, а потім самок. Ікромет починається рано вранці, в процесі самка вимітує близько 500 ікринок.

Червоний (одеський) барбус: особливості утримання та розведення
Розводити барбусів дуже легко та швидко

Після закінчення нересту виробників відсаджують. Незапліднену побілілу ікру відразу виловлюють. Мальки з`являються через 24-26 годин, а через чотири дні вже активно плавають та харчуються.

Спочатку малюків годують інфузорією або коловраткою. Щоб уникнути канібалізму, більших рибок відсаджують. У загальний акваріум молодь пересаджують у міру дорослішання.